Хоровий спів, очевидно, існував з часів первісно-общинного ладу і був пов'язаний з обрядовістю. Сутністю обрядового хорового співу було єднання співаків у спільному духовному прагненні при вільному самовияві індивідуальності кожного співака[1] Існують припущення, що і саме слово «хор» є пов'язаним з теонімом «Хорс» — сонячним божеством давньоруського пантеону[2] Вже в < ... Читати далі »
Но́та — (лат. nota, «знак») — умовний графічний знак, що розташовується на нотному стані (нотоносці) та вказує висоту та відносну тривалість якого-небудь звуку (в окремих випадках також і спосіб відтворення). Слово «нота» також вживається як аналог слова «ступінь» або «звук». Так, наприклад, «звук До» та «нота До» є синонімічними поняттями.
... Читати далі »
Тембр (фр. tembr) — «забарвлення» звуку; одна з ознак музичного звуку, поряд з висотою, силою і тривалістю. За тембром можна розрізняти звуки однакової висоти і сили, виконані на різних інструментах, різними голосами або видобуті різними способами ч ... Читати далі »
Співаки хору можуть істотно відрізнятись можливостями і вмінням. Найкращі хорові співаки крім іншого спроможні виконувати наступне:
- точно відтворювати тон та вокальний тембр, що доповнює інших співаків;
- співати з точно контрольованою гучністю звуку, відтворюючи динаміку та нюанси позначені в партитурі чи показані диригентом, без надмірно голосного співу що дозволяв би ясно розрізняти індивідуальний голос на фоні всієї вокальної партії;
- швидко читати музику «з листа»;
- ... Читати далі »